Аграрний день у Верховній Раді: чи виправдались сподівання

Пленарне засідання парламенту відкрилося сьогодні, 22 травня, із зареєстрованими у залі 353 народними депутатами.

У першому блоці, як і було передбачено, розглядалися питання аграрної політики, зокрема законопроекту №7060 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності», який було прийнято за основу у першому читанні 230голосами парламентарів.

Законопроект направлений на боротьбу з системною корупцією в земельній сфері, і, водночас, на розвиток фермерства в Україні. Ним пропонується встановити, що із загальної площі земель сільськогосподарського призначення, які йдуть на земельні торги, 50% передаються в оренду для створення та розвитку фермерського господарства.

Законопроектом пропонується спростити доступ громадян України до земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності.

Проектом, зокрема, передбачається:

визначити особливості використання та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, переданою на земельних торгах в оренду для створення та розвитку сімейних фермерських господарств;

встановити перелік фізичних осіб, які зможуть безоплатно одержати землю для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації, розмір яких зменшується (не більше 1,0 га, замість 2,0 га за чинною нормою);

встановити обмеження на розміри земельних ділянок інших категорій земель, які можуть надаватись у власність чи оренду тощо.

Відповідні зміни пропонується внести до Земельного кодексу України, а також до законів України «Про оренду землі», «Про фермерське господарство», «Про державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Право безоплатної приватизації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства пропонується залишити працівникам соціальної сфери, які працюють у сільській місцевості, ветеранам війни.

На повторному першому читанні було проголосовано за допрацьований проект Закону №6049-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні». 251 голосами законопроект прийнято за основу.

Відповідно до пояснювальної записки, документ спрямовано на створення передумов для легалізації сімейних фермерських господарств.

«Цей законопроект розроблено для того, щоб встановити цивілізовані правила господарювання у сільськогосподарських масивах земель і зняття рівня корупції та рейдерства. Склалась така ситуація, що практично в кожному полі орендують землю один або два орендарі, або навіть три і постійно збільшується кількість одноосібників, які планують господарювати самостійно. В результаті маємо на кожному полі велику кількість так званих «шахматок». Ця ситуація спричиняє труднощі та конфлікти між орендарями в межах одного поля. На практиці орендарі можуть домовитись між собою усно про обмін, але юридично, це самозахоплення земельної ділянки, тобто як мінімум, це адміністративне правопорушення, а то й злочин. Таким чином законопроект пропонує власникам і орендарям справедливі умови господарювання в рамках одного поля», — зазначив співавтор законопроекту, народний депутат із групи «Партія «Відродження» Олег Кулініч, презентуючи законопроект. За його словами, в законопроекті чітко приписуються критерії рівноцінності земельних ділянок для того, щоб «у процесі консолідації не було порушено чиїхось прав».

Так, законопроектом пропонується визнати комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст землі колективної власності тих колективних сільськогосподарських підприємств, які ліквідовані, надати можливість загальним зборам членів колективних сільськогосподарських підприємств, паювання земель у яких завершилось, до 2020 року перерозподілити між собою (допаювати) залишок сільськогосподарських угідь та передати землі несільськогосподарського призначення до комунальної власності, а також встановити кінцевий строк виділення нерозподілених земельних ділянок.

Також пропонується надати органам місцевого самоврядування право тимчасового розпорядження землями колективної власності шляхом передачі їх в оренду до моменту державної реєстрації права власності на них, а з 2020 року — право звертатись до суду із заявою про передачу до комунальної власності земельних ділянок колективної власності в порядку визнання майна безхазяйним (із встановленням права власників невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок, які з поважних причин пропустили строк виділення їх в натурі (на місцевості), безоплатно одержати земельні ділянки із земель комунальної власності.

Також передбачено встановлення обов’язковості відшкодування витрат на зрошення масиву земель сільськогосподарського призначення землекористувачу, якому належать на праві власності або передані йому в користування (оренда, суборенда, емфітевзис) не менше 75 відсотків площі земельних ділянок, розташованих у масиві.

Законопроект передбачає можливість селянам легалізувати свою діяльність і сплачувати єдиний податок, якщо вони працюють виключно в межах господарства, зареєстрованого відповідно до закону «Про фермерське господарство»; займаються виключно виробництвом с/г продукції, її переробкою і постачанням. При цьому працюють лише члени родини, інших людей не винаймають, а площа с/г угідь становить від 2 до 20 гектарів.

Голова комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна зазначила, що автор основного законопроекту (№ 6490) передбачав обмеження обсягу продажу товарів для сімейних господарств сумою 1,5 млн грн. Однак у комітеті вирішили, що цього не треба робити.

«Люди на четвертій групі мають сплачувати податок як і юридичні особи, тільки ми їм маємо спростити все інше. Ми внесли багато змін, що такі особи, такі фермерські господарства не являються податковими агентами щодо членів свого господарства. Тобто, знімаємо все те навантаження по веденню такого фермерського господарства. Який фіксований податок — 0,95 % від нормативно-грошової оцінки землі. З яких 0,7 % іде в місцеві громади, 0,25 – в державний бюджет», — пояснила Южаніна.

Також у першому читанні прийнято за основу проект Закону №6490-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств».

Законопроектом пропонується забезпечити можливість для мешканців села легалізувати свою діяльність у формі підприємницької діяльності для фізичних осіб — підприємців, які організували фермерське господарство, в тому числі сімейне, та надати їм можливість бути платниками єдиного податку четвертої групи, за умови відповідності сукупності таких критеріїв:

— здійснення діяльності виключно в межах фермерського господарства зареєстрованого відповідно до Закону «Про фермерське господарство»:

— зайняття виключно виробництвом сільськогосподарської продукції, її переробкою та постачанням;

— здійснення господарської діяльності (крім постачання) за місцем податкової адреси;

— не використання праці найманих осіб;

— членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени сім’ї цієї особи у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;

площа сільськогосподарських угідь у власності та/або користуванні, земель водного фонду у користуванні членів фермерського господарства становить не менш як 2 гектари, але не більш як 20 гектарів.

Законопроектом також передбачено:

пільговий порядок сплати єдиного соціального внеску для усіх членів фермерського господарства, у т.ч. його голови (доплата ЄСВ за рахунок Державного бюджету протягом 10 років);

встановлення сплати податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за земельні ділянки (паї), до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

Прийнято Закон №7403-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур».

Законодавчим актом доповнено пункт 63 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України, новим абзацом, згідно з яким звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року — насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД) не буде застосовуватися для сільськогосподарських підприємств-виробників зазначених олійних культур.

Голосування за цей закон відбулося за скороченою процедурою і на перший погляд можна сказати, що ним скасували «олійні правки», тобто зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур.

Якщо розібратися, йшлося про те, що на експорт олійних культур – ріпаку та сої припинялося відшкодування ПДВ. Після численних протестів аграріїв з вимогою скасувати цю законодавчу норму, з численними зволіканнями питання таки було винесено у сесійну залу. Але яким цікавим чином: на розгляд народних обранців було запропоновано два законопроекти про внесення змін до Податкового кодексу України: №7403-2, розроблений групою народних депутатів з Аграрного комітету, і №7403-д, запропонований главою Податкового комітету Ніною Южаніною.

Різниця полягає у тому, що перший законопроект просто скасовував дію поправки, а другий пропонував відшкодовувати ПДВ лише тим експортерам, які самі виростили цю сировину на своїх землях. Здається ніби така норма спрямована проти трейдерів, насправді ж – на користь агрохолдингів. Адже малі та навіть середні сільгоспвиробники не експортуватимуть продукцію самотужки – не ті обсяги, та й нема у них в штаті менеджерів з міжнародних зв’язків, власної логістики тощо, пояснюють в ukurier.gov.ua.

І саме такий законопроект підтримав поки що чинний парламент 249 голосами «за». Отже, можна зробити висновок, що тепер агрохолдинги мають усі можливості скупляти задешево сировину у фермерів, продавати її за кордон як свою, а відшкодований з державного бюджету ПДВ просто привласнювати.

Джерело

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *